26 квітня 2016 року Президент України П.Порошенко підписав указ, яким задекларував намір створити Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник (з наданням у постійне користування 226 тис. га земель). Указ Президента України – це лише заява про наміри, оскільки потрібно прийняти зміни до низки законів, щоб указ набув чинності.

Створення заповідника – лише перший крок до повернення значної кількості земель у господарський обіг. Вказана мета щодо сприяння організації та проведенню міжнародних наукових досліджень на забруднених територіях не може бути ефективно досягнута через обрану форму (біосферний заповідник). Те саме стосується забезпечення підтримки та підвищення бар'єрної функції Чорнобильської зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення – це не завдання для заповідника. Очевидно, що справжньою метою є отримати законного землевласника для реалізації комерційних проектів.

Досягнення заявлених Президентом завдань вимагає створення особливої установи, де функції землекористувача не є головними. Наріжним питанням мало б стати створення установи, яка б забезпечила наукову інвестиційну діяльність, можливість реалізації міжнародних наукових проектів, консалтингу. Це щонайменше вимагає функціонування наглядової ради з міжнародним членством, ефективного сучасного менеджменту.  Цього можна досягнути шляхом створення спеціальної нормативно правової бази і форми функціонування такої установи.