У 2019 році Україна повинна повністю наблизити національне законодавство до вимог Директиви № 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чисте повітря для Європи. Тому на часі є оприлюднення та проведення громадського обговорення проекту урядової постанови, якою затверджується низка нормативно-правових актів щодо моніторингу якості атмосферного повітря, прийнятих на впровадження вимог Директиви № 2008/50/ЄС.

Загалом вітаючи цю нормотворчу ініціативу, звертаємо увагу на її ключові проблеми. За колом питань Проект порядку здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря (далі – Проект) встановлює вимоги не лише щодо здійснення державного моніторингу, але й врегульовує питання державного управління в галузі охорони атмосферного повітря, зокрема передбачає створення та окреслює повноваження органів управління якістю атмосферного повітря. Моніторинг та управління є різними явищами, тому комплексне приведення чинного законодавства до вимог директиви мало відбутися на рівні Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

У той же час, окремим питанням моніторингу не приділена належна увага, наприклад, вимірюванню в пунктах спостереження в сільській місцевості. Залишаються відкритим питання і до переліку зон та агломерацій на території України. Перелік зон є фактичним відтворенням адміністративно-територіального поділу України лише на рівні областей, а перелік агломерацій обмежений лише містами з кількістю населення більше 250 000 осіб. Директива № 2008/50/ЄС під «агломерацією» вважає зони, включаючи передмістя, із населенням більше 250 000 чоловік, а також передбачає включення до цього поняття зон із меншою чисельністю, але з врахуванням їх щільності населення. Тому пропонований перелік агломерацій не є повним.