Кліматичні переговори ООН (або COP24) відбулись 2-14 грудня 2018 року у польському місті Катовіце. Навколо переговорів точилось багато дискусій: хтось казав про перемогу, хтось – про зраду. Проте, говорячи мовою фактів, варто відзначити прийняття Книги правил Паризької угоди, низку фінансових зобов’язань від країн та міжнародних організацій (від Групи Світового банку по 200 млрд доларів протягом 5 років, від Німеччини в Адаптаційний фонд – 70 млн євро, а в Зелений Кліматичний фонд – 1,5 млрд євро, 9 міжнародних банків заявили про узгодження своїх фінансових портфелів з цілями Паризької угоди), підписання низки декларацій (Сілезька декларація про справедливий перехід, Міністерська декларація про роль лісів для клімату, Катовіцьке партнерство щодо електротранспорту). 

Україні в ході переговорів вже традиційно довелось виступати проти включення інформації Російської Федерації по Криму до загального міжнародного звіту. Змогла Україна похвалитись 18 сходинкою у щорічному рейтингу Climate Change Performance Index 2019. Така оцінка України складається з обсягу викидів парникових газів, рівня розвитку відновлювальної енергетики, рівня споживання електроенергії, загальних запасів первинної енергії і загальної зовнішньої та внутрішньої політики у сфері протидії змінам клімату. Не можна не згадати у контексті переговорів і про недопущення на територію Польщі та затримання на місці проведення заходів українських активістів, які приїхали на переговори. Ще одним важливим результатом, який визначатиме подальшу кліматичну політику України, є заява Остапа Семерака, Міністра екології та природних ресурсів України, про перегляд національного внеску України в Паризьку угоду. Планується, що перегляд підтримуватиметься ЄБРР, розрахунки виконуватимуть фахівці НАНу та експерти, а результати будуть вже у травні-червні 2019 року.