Останній квартал 2024 року відзначився відносно низькою активністю інституцій ЄС у розробленні законодавства та політик ЄЗК, що пояснюється політичними процесами – зокрема, переходом повноважень до нового складу Європейської Комісії та підготовкою до нового етапу діяльності з наступного року.
Втім, також відбувалися деякі важливі події, зокрема підбиття підсумків щодо роботи енергетичних ринків, програм ЄС, а також досягнення цілей політик у сферах ЄЗК. Більше того, протягом кварталу продовжували розвиватися механізми фінансової підтримки зеленої трансформації та реалізації відповідних проєктів на рівні ЄС та держав-членів.
Серед основних подій можна виділити наступні:
- Фіналізація звіту Європейської мережі операторів систем передачі газу (ENTSOG), щодо готовності до зими 2024-2025 років, який підтверджує високий рівень врахування ЄС основних ризиків для постачання;
- Підвищення ліміту потужності на експорт електроенергії з енергосистеми континентальної Європи до України і Молдови до 2100 МВт, зважаючи на значні руйнування та зростання попиту в Україні протягом зимового періоду;
- Публікація звіту Єврокомісії щодо прогресу у сфері зміни клімату, відповідно до якого фіксується, що у 2023 році викиди парникових газів в ЄС скоротилися більш ніж на 8% порівняно з 2022 роком, зокрема викиди від виробництва електроенергії та опалення – на 24% завдяки розгортанню ВДЕ;
- Початок ініціативи з підтримки проєктів відновлюваного водню за схемою “аукціони як послуга” (Auctions-as-a-Service) за підтримки Європейського водневого банку та урядів трьох країн-членів ЄС (Австрія, Литва та Іспанія) та інших фінансових інструментів ЄС;
- Ухвалення бюджету ЄС на 2025 рік, де Радою ЄС та Європейським Парламентом було досягнуто компромісу, що передбачає деяке збільшення видатків із незначним скороченням бюджетних зобов’язань. Загалом рівень видатків бюджету відповідає тенденціям останніх років;
- Прийняття делегованого регламенту, який уточнює положення Регламенту (ЄС) 2015/757 про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів щодо включення з 2025 року викидів морських суден;
- Активна кліматична дипломатія, зокрема під час COP29, де ЄС підтвердив намірзбільшити свій внесок в рамках Нової колективної кількісної цілі до 2035 року до рівня 1,3 трлн євро.
Очікується значне збільшення активності інституцій ЄС уже з початку 2025 року, що матиме значний вплив на Україну, враховуючи початок очікуваних переговорів про вступ за кластером 4 “Зелений порядок денний та стале сполучення”, а також підготовку до повноцінного впровадження СВАМ на рівні ЄС з 2026 року разом із
іншими законодавчими актами.
Відповідно, уряду України слід сфокусуватися на врахуванні останніх змін в законодавстві та політиках ЄС, активізувати роботу із підготовки до СВАМ та впровадження національної системи торгівлі викидами, посилення реформ в рамках підготовки до процесу переговорів про вступ. Успішне виконання цих завдань зможе суттєво допомогти у пришвидшенні вступу до ЄС, а також створенні необхідних передумов для ефективного зеленого відновлення економіки.
Завантаження документу
