Третій квартал 2024 року відзначився зниженням активності діяльності інституцій ЄС, щопояснюється політичними процесами у зв’язку з формування нового складу Європейської Комісії та традиційним сезоном відпусток, що припадає на серпень. Попри це зниження активності, ЄС продовжував діяльність із розвитку політик ЄЗК, підтримки України в умовах повномасштабного російського вторгнення та розвитку відповідних механізмів фінансування.
Зокрема, тривала робота із розвитку та інтеграції до мереж проєктів ВДЕ та запуску транскордонних проєктів, впровадження стандартів енергетичної ефективності, набуття чинності водневого законодавства, розвитку законодавства про відходи та моніторингу викидів парникових газів, активна кліматична дипломатія. Також, протягом кварталу ЄС просунувся у використанні доходів від заморожених російських активів для підтримки України та продовжував надавати фінансову підтримку в рамках Ukraine Facility. Не менш важливою подією стало і традиційне обговорення проєкту бюджету ЄС на 2025 рік між інституціями ЄС, а прийняття документу очікується протягом четвертого кварталу.
Можливо виділити наступні основні події, які відбулися у звітній період:
• Набуття чинності законодавчого пакету щодо ринків водню та декарбонізованих газів, після чого країни-члени ЄС матимуть два роки для імплементації положень відповідної директиви;
• Запуск другої черги транскордонних проєктів ВДЕ, що стосувалися проєктів у Фінляндії, Естонії та Люксембурзі, а також включення до переліку (CB RES) нових учасників – зокрема, проєктів Данії, Німеччини, Болгарії та Румунії;
• Публікація звіту про стан Енергетичного Союзу, що серед іншого приділив особливу увагу потребі збільшення зусиль із розвитку енергетичної ефективності та подоланню енергетичної бідності;
• Напрацювання імплементаційних актів стосовно моніторингу викидів парникових газів, зокрема удосконалено процедури моніторингу та звітності стосовно палива з біомаси, сталого авіаційного палива, нульової оцінки викидів від певних низьковуглецевих видів палива (зокрема, відновлюваних палив небіологічного походження, синтетичного низьковуглецевого палива);
• Набуття чинності Регламентом про відновлення природи, що встановлює низку важливих обов’язкових завдань для держав-членів ЄС з відновлення оселищ (середовищ існування видів);
• Передача перших 1,5 млрд євро, отриманих із доходів від заморожених російських активів, на підтримку України шляхом спрямування до відповідних інструментів ЄС – European Peace Facility та Ukraine Facility;
• Обговорення під час 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН проблем вуглецевого ціноутворення в рамках спільного заходу під головуванням президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн та прем’єрміністра Канади Джастіна Трюдо.
В умовах продовження впровадження політик ЄЗК та розробки нових стратегічних підходів у подальшій роботі Європейської Комісії, Україні слід продовжувати слідувати останнім тенденціям та змінам на рівні ЄС, а також вдосконалювати механізми для фінансування зеленого відновлення. Початок роботи Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації є надзвичайно важливою віхою у цьому контексті. Надалі Уряду України слід вдосконалювати механізми роботи Фонду, його прозорості та джерел надходження, враховуючи зауваження та пропозиції від ЄС та експертного середовища України.
Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу».
Завантаження документу
