Повномасштабна війна, розпочата росією 24 лютого 2022 року, стала безпрецедентним викликом для всіх сфер державної політики України, включно з екологічною. Умови воєнного часу докорінно змінили пріоритети держави, суспільства та бізнесу, висунувши на перший план питання безпеки, виживання та макрофінансової стабільності. У цьому контексті екологічна політика опинилася в особливо вразливому становищі: з одного боку, війна спричинила масштабні екологічні збитки, з іншого — можливості для системної екологічної відповіді істотно звузилися.
Ця аналітична записка має на меті оцінити еволюцію екологічної політики України у період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року не через аналіз окремих рішень або секторів, а як зміну політики як системи. Йдеться про те, як формувався порядок денний, які актори визначали пріоритети, якою мірою зберігався або руйнувався цикл політики та яку роль відігравала європейська інтеграція.
Методологічно аналіз має парасольковий характер: він не претендує на повноту секторальної оцінки, натомість фокусується на ключових тенденціях, логіках та зламах екологічної політики в умовах війни. Важливо також застерегти, що мова йде не про «провали» чи «успіхи» окремих інституцій, а про структурні зміни (чи їх відсутність), зумовлені надзвичайним контекстом.
© Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», 2026.
Завантаження документу
