Ця аналітична записка – один з результатів дослідження, проведеного Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля» з метою сприяти впровадженню ефективної архітектури кліматичного врядування в Україні. Ці результати включають п’ять окремих аналітичних записок:
- Архітектура кліматичного врядування: поняття та загальна характеристика (2022)
- Інституційні засади кліматичного врядування (2022)
- Архітектура кліматичного врядування та повоєнне відновлення України (2022)
- Архітектура кліматичного врядування в контексті набуття членства України в ЄС (2022)
- Архітектура кліматичного врядування в Україні: основні висновки та рекомендації для осіб, що приймають рішення (2022)
Перші чотири аналітичні записки представляють результати наших напрацювань у відповідних чотирьох напрямках: від аналізу поняття архітектури кліматичного врядування до певних особливостей його впровадження та ролі у найбільш актуальних процесах (таких, як повоєнне відновлення та членство в ЄС). Це – тематичні аналітичні записки, підготовка яких була необхідною для формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Остання з цих аналітичних записок включає резюме з основними підсумками тематичних аналітичних записок, а також рекомендації щодо можливих шляхів та форм забезпечення дієвої архітектури кліматичного врядування в Україні.
Ця аналітична записка містить такі частини:
- Чому імплементація кліматичних зобов’язань Україною важлива вже сьогодні?
- Процес приєднання до ЄС
- Особливості імплементації екологічних та кліматичних актів ЄС у період набуття членства ЄС (на прикладі Хорватії)
- Останні тенденції формування кліматичної політики в ЄС
- Україна і кліматичні зобов’язання
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
Завантаження документу
